Кафедра радіотехнічних систем |
Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
Галузь знань | 17 - Електроніка, автоматизація та електронні комунікації |
Спеціальність | 172 - Електронні комунікації та радіотехніка |
Освітня програма | 172Б РТС - Радіотехнічні інформаційні технології (ЄДЕБО id: 6842)172Б РКС - Радіотехнічні комп'ютеризовані системи (ЄДЕБО id: 49227)172Б РКС+ - Радіотехнічні комп'ютеризовані системи (ЄДЕБО id: 57920) |
Статус дисципліни | Нормативна |
Форма здобуття вищої освіти | Очна |
Рік підготовки, семестр | 1 курс, весняний семестр |
Обсяг дисципліни | 5 кред. (Лекц. 54 год, Практ. 0 год, Лаб. 18 год, СРС. 57 год ) |
Семестровий контроль/контрольні заходи | Екзамен |
Розклад занять | https://rozklad.kpi.ua |
Мова викладання | Українська |
Інформація про керівника курсу / викладачів | Лекц.: Шпилька О. О., Лаб.: Шпилька О. О., |
Розміщення курсу | https://do.ipo.kpi.ua/ |
Дисципліна “Передавання інформації в радіотехнічних системах” ставить за мету сформувати компетентності ознайомити слухачів з прниципами, процесами та аспектами функціонуванняя будь-якої системи обміну інформацією.
Предметом вивчення дисципліни являються поняття теорії інформації, характеристики та границі систем передачі інформації, методи вимірювання, стиснення, перевірки цілосності, передачі та прийому інформації, моделі каналів передачі данних.
Для опановування матеріалу необхідно володіння знаннями та вміннями отриманими при вивчені наступних дисциплін:
Лекція №1. Основні поняття теорії інформації. Основні поняття теорії передавання інформації. Класифікація систем. Узагальнена структурна схема цифрової системи зв’язку. |
Лекція №2. Характеристики джерела інформації за Шеноном. Кількість інформації в одному символі джерела за Шеноном. Ентропія джерела інформації. Сумісна та умовна ентропії. |
Лекція №3 Характеристики дискретних каналів зв’язку Продуктивність джерела інформації, швидкість передачі інформації, пропускна здатність n-значного симетричного дискретного каналу. |
Лекція №4 Характеристики неперервних джерел інформації та каналів зв’язку. Формула Шенона. Диференційна ентропія. Пропускна здатність неперервного каналу зв’язку. Спектральна ефективність. Границя Шенона. Співвідношення сигнал/шум, енергія біта/спектральна густина потужності шуму. |
Лекція №5 Ефективне кодування. Визначення та поняття процесу кодування. Теорема Шенона про кодування джерела інформації. Рівномірне ефективне кодування. |
Лекція №6 Нерівномірне ефективне кодування. Алгоритми Шенона-Фано і Хафмана. Алгебраїчне ефективне кодування. Алгоритм Лемпеля-Зива-Велча. |
Лекція № 7 Завадостійке кодування Теорема Шенона про кодування. Класифікація кодів. Основні поняття, приницпи та характеристики завадостійких кодів. Коректуюча спроможність кодів. |
Лекція №8 Лінійні блокові коди Алгоритм кодування лінійних блокових кодів. Алгебраїчне декодування лінійних блокових кодів. Декодування мажоритарним методом. |
Лекція №9 Згорткові коди Діаграма станів пристрою кодування. Решітчата діаграма. Алгоритм Вітербі для декодування загорткових кодів. |
Лекція №10 Коди з перевіркою на парність Поліноми генератори. Ділення поліномів. Архітектура пристрою ділення поліномів. |
Лекція №11 Цифрова модуляція Аналітичний сигнал. Перетворення Гільберта. Комплексна огинаюча сигналу. Квадратурний модулятор. Квадратурний демодулятор. |
Лекція №12 Канал з AWGN Детектування дискретних сигналів. Функція помилки. Критерії приняття рішень. |
Лекція №13 Сигнали з частотною модуляцією Структурна схеме квадратурного модулятора для CPFSK модуляції. Модуляція з мінімальним частотним зсувом. Модуляція з гаусовою обвідною. Когерентний і некогерентний прийом сигналів з цифровою частотною модуляцією. Залежності ймовірності бітової помилки в каналах з AWGN |
Лекція №14 Сигнали з фазовою модуляцією Структурна схема квадратурного модулятора для PSK модуляції. Міжсимвольна інтерференція і фільтр приподнятого косинуса. Глаз-діаграма. Модуляції OQPSK, pi/4-QPSK, DBPSK, DQPSK. |
Лекція №15 Сигнали з фазовою модуляцією Когерентний і некогерентний прийом сигналів з цифровою фазовою модуляцією. Квадратурна амплітудна модуляція. Прийняття рішень, щодо переданих символів. Залежності ймовірності бітової помилки в каналах з AWGN |
Лекція №16 Багатопроменеві канали Модель Релея. Модель Райса. Модель Джейкса. Спотворення що виникають в багатопроменевих каналах. Пропускна здатність багатопроменевого каналу зв’язку |
Лекція №17 Технологія OFDM Ідея OFDM. Структура OFDM символа: захисні інтервали, захисні полоси, пілот сигнали. Стуктурна схема пристрою формування OFDM символів |
Лекція №18 Розділення каналів Технології CDMA, TDMA та FDMA. Технологія MIMO.
|
На самостійну роботу виноситься закріплення знань по матеріалу, вивченому на лекціях шляхом опрацювання наданої основної та додаткової літератури; виконання індивідуального завдання; підготовка до лабораторних робіт та екзамену.
Рекомендовані методи навчання:
Правила відвідування занять. Відвідування лекцій, практичних та лабораторних занять є обов’язковою, оскільки на них викладається теоретичний матеріал та розвиваються навички, необхідні для виконання семестрових контрольних заходів. Система оцінювання орієнтована на отримання балів за своєчасність і якість виконання лабораторних робіт, а також виконання курсової роботи.
Призначення заохочувальних та штрафних балів. Заохочувальні бали виставляються за: активну участь на лекціях , лабораторних та практичних заняттях, Кількість заохочуваних балів не більше 10; Штрафні бали можуть виставлятися за: невиконання або невчасне виконання завдань. Кількість штрафних балів не більше 10.
Академічна доброчесність Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.
Норми етичної поведінки Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.
Навчання іноземною мовою Навчальна дисципліна «Технології передавання інформації в радіотехнічних системах» передбачає її вивчення українською мовою. У процесі викладання навчальної дисципліни використовуються матеріали та джерела англійською мовою.
Поточний контроль: виконання лабораторних робіт, розрахунково-графічна робота, написання модульної контрольної роботи.
Календарний контроль: проводиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.
Семестровий контроль: екзамен у формі усної відповіді на два теоретичних запитання після пів- годинної підготовки.
Рейтинговий бал студента за семестр визначається результатами виконання завдань до 4 лабораторних робіт, індивідуального завдання і модульної контрольної роботи. На виконання кожної з лабораторних робіт відводиться по 4 аудиторні години. Максимальний бал за лабораторну роботу 10. Таким чином під час семестру студент може отримати 40 балів за виконання лабораторних робіт. Максимальний бал за розрахунково-графічну роботу 20. Максимальний бал за модульну контрольну роботу 10. Таким чином сума балів за виконання завдань під час семестру рівна 70 балів.
Умовою допуску до екзамену являється виконання усіх вищевказаних задань. За умови набору менше 50% від максимальної суми балів, студент під час проведення екзамену дає відповіді на два екзаменаційні білети (термін підгтовки до відповіді при цьому збільшується в двічі)
.
Кількість балів | Оцінка |
---|---|
100-95 | Відмінно |
94-85 | Дуже добре |
84-75 | Добре |
74-65 | Задовільно |
64-60 | Достатньо |
Менше 60 | Незадовільно |
Не виконані умови допуску | Не допущено |
Планується проведення 6-ти лабораторних робіт (36 год.) з метою набуття досвіду вимірювання параметрів передавачів на сучасному вимірювальному та стендовому обладнанні,їх налаштування. Ознайомлення із зразками електронних приладів НВЧ, дослідження їх характеристик з використанням радіовимірювальної НВЧ апаратури.
Робота № 1 – Освоєння методики настроювання і дослідження оптимальних енергетичних режимів вихідних каскадів передавачів.
В роботі досліджуються два варіанти схемної побудови вихідних каскадів – з паралельним та послідовним живленням, досліджується вплив режиму роботи АЕ на енергетичні характеристики ГЗЗ.
Робота № 2 – Дослідження цифрового синтезатора частоти прямого синтезу частот – DDS.
В роботі студенти знайомляться із схемною побудовою реального синтезатора DDS, досліджують спектри вихідних коливань, засвоюють методику встановлення робочої частоти.
Робота № 3 – Дослідження цифрового синтезатора частоти з колом ФАПЧ.
В роботі студенти знайомляться із схемною побудовою СЧ, засвоюють методику встановлення вихідної частоти, досліджують вплив дестабілізуючих факторів (зміна напруги живлення та температури) на стабільність частоти, спектральні характеристики вихідних коливань та фазові шуми.
Робота № 4 – Дослідження формування та параметрів сигналів з цифровими методами модуляції:
стенд 5-1. Модуляції BPSK, QPSK, OQPSK.
стенд 5-2. Модуляція 16QAM.
Робота № 5 – Дослідження лампи зворотної хвилі (ЛЗХ) типу «О». Ознайомлення з конструкцією, вимірювання діапазону електронного перестроювання та розрахунки крутизни електронного перестроювання і дисперсійних характеристик пакетованої малопотужної ЛЗХ типу із зустрічно-штиревою сповільнюючою системою.
Робота №6 – Дослідження характеристик магнетронного генератора; вимірювання робочих і навантажувальних характеристик пакетованого магнетрона безперервного генерування.
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Шпилька О. О.;
Ухвалено кафедрою РТС (протокол № 06/23 від 22.06.2023 )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 06-2023 від 29.06.2023 )